- проблиск
- —————————————————————————————про́блискіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
проблиск — у, ч. 1) Слабкий блиск, спалах, світіння, що з являються на короткий час. || Те саме, що відблиск 1). || Невелика світла ділянка на темному тлі. 2) перен. Непевний, ледве відчутний прояв розуму, почуття, бажання і т. ін. || перен. Початкові,… … Український тлумачний словник
блиск — 1) (яскраве сяяння), блискіт, сяяння, світіння; виблиск, поблиск, зблиск, полиск, вилиск, розблиск; проблиск (слабкий короткочасний блиск) 2) (відбиття світла від гладкої, начищеної й под. поверхні; блиск волосся, шкіри тощо), ґлянець, ґлянс,… … Словник синонімів української мови
вияв — (дія, процес, явище, що робить очевидним, помітним чийсь стан, почуття, наміри тощо), вираження, виявлення, прояв, вираз, вилив, маніфестація, демонстрація; проблиск, присмак, душок (ледве помітний); росток (перший, ледве помітний) … Словник синонімів української мови
ознака — 1) (те, що характеризує кого / що н., відрізняє від інших), властивість, особливість, риса, прикмета, відзнака, якість, познака 2) (те, що вказує на що н., свідчить про щось), прикмета, знак, показник, свідчення; подув, подих, дихання, повів,… … Словник синонімів української мови